НАРОДНА АКТРИСА УКРАЇНИ, ПЕДАГОГ

115 РОКІВ

ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

НЯТКО ПОЛІНИ МУСІЇВНИ

Фото

      Полі́на Мусі́ївна Таба́чникова-Нятко́ (*8 (21) жовтня 1900 , Карабачин — †12 жовтня 1994, Київ) — українська радянська актриса, режисер і театральний педагог, сестра  

Віри Данилевич.

БІОГРАФІЯ

      Народилася Поліна Омельченко (Нятко — акторський псевдонім) 8 (21 жовтня) 1900 року в селі Карабачині (нині Брусилівського району Житомирської області. З дитячих років захоплювалася поезією, особливо любила читати твори Т. Г. Шевченка. У 1916 році поступила до театральної школи Миколи Лисенка у Києві, яку закінчила у 1918 році. Її першими вчителями були Марія Михайлівна Старицька, Іван Олександрович Мар'яненко. Брала участь в студійних заняттях в малому театрі імені Івана Франка.

      У 1918–1920 роках році працювала в «Молодому театрі». У 1920–1921 роках — в «Центростудії» (Київ), у 1921–1922 роках — у Київському шостому районному театрі імені Лесі Українки, в 1923–1924 роках театрі «Березіль», театрах Одеси, Дніпропетровська, Донецька, з 1940 року постійно в Київському українському драматичному театрі імені 

І. Франка.

     З 1921 року викладала в драматичних студіях при різних театрах, у 1940–1960 роках — в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Серед учнів:  

О. Кусенко, А. Роговцева, Е. Бистрицька, Ю. Тимошенко, Ю. Березін.

     Жила в Києві. Померла 12 жовтня 1994 року. Похована на Байковому кладовищі.

ТВОРЧІСТЬ

     За роки театральної діяльності П. М. Нятко виконала багато ролей, що увійшли в золотий фонд український радянської культури. Створені актрисою образи: Беатріче в комедії Шекспіра «Багато галасу даремно», Мавки в «Лісовій пісні» Лесі Українки, Катерини в п'єсі О. Корнійчука «В степах України».

     Окрім театру, Поліна Нятко активно працювала і в кіно та на радіо. Примітний внесок П. М. Нятко у справі популяризації творчої спадщини Т. Г. Шевченка, художнім читанням поезій якого вона віддала більш як шість десятиліть.

     Ролі в поемі «Гайдамаки» (театр «Березіль»), у кінофільмах «Коліївщина» і «Прометей» за творами Т. Г. Шевченка.

ВІДЗНАКИ

     В 1951 році за заслуги в розвитку театрального мистецтва П. М. Нятко було удостоєно звання народної артистки УРСР. Двічі дауреат Державної премії СРСР (1948, 1951).