Бібліобджілка

170 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА КАРПЕНКА - КАРОГО Фото І. Карпенко - Карого         Іван Карпе́нко-Ка́рий (справжнє прізвище — Тобілевич ; * 17  (29) вересня 1845 , с. Арсенівка , Бобринецького повіту Херсонської губернії , тепер Новомиргородський район , Кіровоградська область  — † 2  (15) вересня 1907 , Берлін ) — український письменник , драматург , актор , ерудит , один з корифеїв українського побутового театру. Брат Миколи Садовського , Панаса Саксаганського та Марії Садовської-Барілотті . Життєпис        Справжнє ім'я   — Іван Карпович Тобілевич (псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого   — героя п'єси Т. Шевченка «Назар Стодоля» ).       Народився в родині зубожілого дрібного шляхтича Карпа Адамовича Тобілевича гербу Трживдар , управителя поміщицького маєтку.       Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, з 1859  р. працював писарчуком станового

250 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МІХАЛА КЛЕОФАСА ОГІНСЬКОГО Фото М.К.Огінського       Міхал Клеофас Огінський (іноді Міхал Клеофас Оґінський, Михайло Андрійович Огінський, Міхал Клеофас Огіньський; польськ. Michał Kleofas Ogiński) – польський композитор і політичний діяч Речі Посполитої, Великого князівства Литовського, учасник повстання Костюшка, граф.      Народився 25 вересня 1765 року неподалік від Варшави, у маєтку Гузув Мазовецького воєводства. Хоч він і народився у Польщі, князі Огінські походять від західних русинів (пращурів білорусів), які прийняли католицизм. Князі Огінські займали різні керівні посади у Великому князівстві Литовському, які входили разом з Польщею до складу союзної держави Речі Посполитої. Наприклад, прадід Міхала Клеофаса був Вітебським воєводою, дід і батько – Трокськими (Таракайськими) воєводами, а його дядько Міхал Казимир Огінський був Віленським воєводою і Великим гетьманом Литовським.      Міхал Клеофас Огінський займався політичною

Фото до Всесвітнього дня моря     Це один з міжнародних днів у системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається з 1978 року за рішенням Х сесії Асамблеї Міжурядової морської консультативної організації (ИМКО) в останній тиждень вересня. Мета Всесвітнього дня моря привернути увагу міжнародної громадськості до того, який непоправний збиток морям і океанам наносять перелов риби, забруднення водоймищ і глобальне потепління. Два найбільш важливі завдання - підвищення безпеки на морі і попередження забруднення морського середовища, зокрема нафтою. Близько 70% планети покрито водою. Біомаса всіх морських мешканців - від водоростей до блакитних китів - складає 90% біомаси всіх живих організмів планети. Існування більшості представників різних видів морської флори і фауни пов’язано з кораловими рифами. За даними ООН, за останні 100 років такі види риб, як тунець, тріска, марлін були виловлені на 90%. Близько 21 мільйонів бареллей нафти щорічно виливається в моря й океани. Синтети

120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КАРПЕНКА СЕРГІЯ ГОРДІЙОВИЧА       Карпенко Сергій Гордійович  ( 1895 — 1959 ) — український  актор . Народний артист України ( 1957 ). Народився  24 вересня   1895  р. в  Херсоні . Помер  29 вересня   1959  р. в  Житомирі .  Сценічну діяльність розпочав у 1920 р. в Херсонському театрі ім. Тараса Шевченка.   В 1921-1922 рр. – актор театра - студії імені І. Франка (Херсон – Черкаси). В 1922-1931 рр. – актор театру “Березіль”, працював на Київській кіностудії художніх фільмів, у театрі Київського воєнного округу (1933-1940), Дніпропетровському українському театрі імені Шевченка (1940-1945), театрі імені І. Франка (1945-1948). У 1948-1959 – актор Житомирського театру імені І. Кочерги (ролі у виставах «Хто сміється останнім», «Не називаючи прізвищ»). Виконував ролі простих селян і робітників.   Був актором у театрах Одеси, Дніпропетровська . Ролі    Шевчук (“Сильные духом” Гребнева и Медведева), професор Кратов (“Сто миллионов” Собко и Балаб

Фото до Дня партизанської слави         Д ень партизанської слави  — свято  України . Відзначається щорічно  22 вересня . Історія свята       Свято встановлено в  Україні  «… на підтримку ініціативи  ветеранів  війни та з метою всенародного вшанування подвигу  партизанів  і  підпільників  у період  Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років , увічнення їх пам'яті …» згідно з Указом  Президента України  «Про День партизанської слави» від  30 жовтня   2001  року № 1020/2001.       22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України.       Свято встановлено в Україні на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам’яті…      День партизанської слави відзначається як данина всена

Фото до Міжнародного дня миру           Міжнародний день миру  встановлений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН   від  30 листопада   1982  року і відзначається в 3-й вівторок вересня. Генеральна Асамблея в резолюції 55/282 від  7 вересня   2001  року ухвалила, що починаючи з  2002  року Міжнародний День Миру буде щорічно відзначатися  21 вересня . Асамблея заявила, що День Миру буде відзначатися як день глобального припинення вогню і відмовлення від насильства, запропонувавши всім державам і народам дотримувати припинення воєнних дій протягом цього дня.  Генеральна Асамблея закликала всіх держав-членів Організації Об'єднаних Націй, регіональні і неурядові організації й окремих людей відповідним чином відзначати День, у тому числі шляхом освіти й інформування громадськості, і співпрацювати з Організацією Об'єднаних Націй. Хода Миру       У 1986 році в цей день з ініціативи філософа-миротворця  Шрі Чінмоя  вперше пройшла символічна Хода Миру.       Тепер щ

    16 ВЕРЕСНЯ 270 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЇЛА ІЛАРІОНОВИЧА КУТУЗОВА                                                                                                                                                                                                                      Великий російський полководець Кутузов Михайло Іларіонович   Фото М. І. Кутузова (16.09. 1745 - 28. 04. 1813) народився в Санкт-Петербурзі, в родині сенатора Іларіона Голеніщева-Кутузова. Отримав домашнє виховання і навчання, а з 1759 року пішов навчатися до Дворянську Артилерійську і Інженерну школу. Через кілька місяців він вже отримав чин кондуктора 1 класу. Школу Кутузов закінчив у 1761 році в чині інженер-прапорщика і залишився в ній викладати математику.    У 1762 році отримав чин капітана і став командиром роти Астраханського піхотного полку Суворова завдяки клопотанням батька. Він брав участь у бойових діях в Польщі, потім у російсько-турецькій війні в якості дивізійного квар

Фото до Дня українського кіно Де́нь украї́нського кіно́  — національне професійне свято працівників кінематографії, яке відзначається в Україні щорічно у другу суботу вересня. Історія українського кінематографа почалася у вересні 1896 року в місті Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів, а в грудні в Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс у Російській імперії . 1930-й рік був ознаменований показом першого звукового фільму «Симфонія Донбасу» режисера Д. Вертова. Встановлення свята «День українського кіно» отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996 році. 12 січня 1996 року в Києві, другий Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 52/96 «Про день українського кіно», який наказував відзначати цю дату щорічно у другу суботу вересня місяця. В указі йдеться, що нове професійне свято в країні вводиться «на підтримку ініціативи працівників кінематографії України

ЖИТОМИРУ - 1131 РІК Фото заснування Житомира Історія Житомира Житомир  належить до найдавніших міст України. З часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був, є адміністративним центром регіону, а в  1918  році тут протягом кількох тижнів працював уряд  Української Народної Республіки . Стародавня історія і початки міста Археологами  виявлені поблизу міста поселення і кургани  епохи бронзи , раннього  залізного віку . Широко представлені в Житомирі пам'ятки скіфського часу (XIII–III ст. до н. е.). У цей період тут з'являються городища, поселення і курганні могильники. Вони відомі в районі Смолянки, Зарічан, Корбутівки, Старої Рудні, Мальованки, Соколової гори, Крошні. В межах міста розкопано також могильники  VII сторіччя  та залишки староруського городища X  —  XIII століть . Серед відомих археологів, що досліджували Житомирщину   В. Б. Антонович ,  С. С. Гамченко , І. С. Винокур ,  Русанова  та ін. За місцевою легендою, яку записав історик  XIX століття