Бібліотека - філіал № 4 запрошує всіх
бажаючих переглянути книжкову виставку "Незабутня мандрівка в країну
дитинства", присвячену 90 - річчю від дня народження Всеволода
Зіновійовича Нестайка
150 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНДРІЯ ШЕПТИЦЬКОГО МИТРОПОЛИТА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО - КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ Митрополит Андре́й Шепти́цький , ЧСВВ (мирське ім'я Рома́н Марі́я Алекса́ндр Шепти́цький ; * 29 липня 1865 , Прилбичі — † 1 листопада 1944 , Львів ) — граф, єпископ Української греко-католицької церкви ; з 17 січня 1901 до смерті — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких . Фото митрополита За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику к-сть експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом В
Квітка толерантності Фото Міжнародний день толерантності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО . Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості . У ній йдеться про рівність усіх людей , незалежно від їхнього віросповідання , етнічної належності чи кольору шкіри . Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини , що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації , недопущення геноциду і покарання за нього. Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окр
Фото сучасного герба Фото першого герба Перший герб, дарований місту привілеєм короля Казимира Ягеллончика в 1444 році, коли місто отримало Магдебурзьке право. Той герб, за незначними відмінностями, є ідентичним гербу, який діє по сьогодні (відновлений і затверджений сесією міської ради 11 жовтня 1991 р.). Але з 1444 до 1794 р., впродовж 350 років, до загарбання Правобережної України військами російської імператриці Катерини ІІ, на середній вежі герба стояв Яцек Одровонж. І тільки 22 січня 1796 р. рішенням російської геральдичної комісії був затверджений герб Житомира із якого фігуру Яцека Одровонжа прибрали. Герб затверджено на сесії міської Ради народних депутатів 11 жовтня 1991 р. Герб являє собою зображення білої вежі з відкритою брамою і трьома баштами зверху – над кутами та посередині. Середня трішки ширша і вища бокових. Всі башти увінчані зубчатим бар’єром (по три зубці). В кожній башті - 3 прямокутні бійниці (дві у верхній частині, одна
Коментарі
Дописати коментар