НАЙЧИСТІША ДУША НЕЗРАДЛИВА
Василь
Симоненко прожив тільки 28 земних літ. Недовгим було життя поета. Воно, як
блискавка, яскраво спалахнуло і швидко згасло. Він був
непересічною
особистістю,
душевною
людиною,
майстром
поетичного слова. Вже перші його поезії засвідчили: в українській літературі
з’явився самобутній і зрілий майстер. Сучасники зазначали: «Серед нас не було і немає поета більшої громадянської мужності,
більшої рішучості, більшої безкомпромісності, ніж Василь Симоненко». Йому
судилось вийти на українську літературну ниву в буремну добу хрущовської
відлиги. Серед українських шестидесятників він відзначався надзвичайною
громадянською мужністю, безкомпромісністю і патріотизмом.
Василь Симоненко писав поезії, провідною
темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за її долю, новели,
пробував створити кіносценарій зі студентського життя, став автором численних
статей, театральних і літературних рецензій. Створив три казки для дітей і
дорослих: “Цар Плаксій і Лоскотон”, “Подорож в країну Навпаки”, “Казка про
Дурила”.
У бібліотеці - філіалі № 4, що на Великій
Бердичівській, 66/30, для членів клубу "Теплі серця" був проведений
бібліографічний огляд «Найчистіша душа незрадлива», присвячений 85 річчю
від дня народження
В. А. Симоненка.
Бібліотекар Богдан Оксана ознайомила з біографією та творчістю
поета - шістедесятника.
Присутні переглянули презентацію "Василь Симоненко -
витязь молодої української поезії", зачитували вірші, співали пісні.
Коментарі
Дописати коментар