КИТАЙСЬКИЙ НОВИЙ РІК

    Китайський Новий рік, відомий також як Місячний Новий рік або Свято Весни — найважливіше з традиційних китайських свят. Його ще часто неофіційно називають «місячним новим роком», оскільки він є похідним елементом віковічноуспадкованого місячно - сонячного китайського календаря, а сама його точна дата визначається на основі місячних фаз в день другого молодика після зимового сонцестояння. Ці дні, зазвичай, перетворюються на фестиваль, який, традиційно, починається в перший день першого ж місяця китайського календаря і закінчується Святом ліхтарів, який настає на 15-й день святкувань. В цю новорічну пору, більшість китайців, збираються сім'ями на свою щорічну вечерю возз'єднання.
    Китайський Новий рік є найдовшим і найважливішим святом в китайському місячному календарі. Походження цього свята сягає давніх часів і набуло теперішніх форм та символізму завдяки міфам, віруванням та традиціям що збереглися в китайському суспільстві — це свято стало відображенням про те, як люди вели себе і в що вони вірили в самі впродовж багатьох віків історії Китаю.Як відомо, Новий рік за Східним календарем настає наприкінці січня - у лютому - майже на місяць пізніше «звичайного» Нового року. Однак влада Гонконгу в 2012 році вирішили скоротити розрив між Сходом і Заходом і призначили проведення традиційного новорічного фестивалю на тиждень раніше, ніж у решті Китаї - на 17 січня.

Міфологія про походження свята

     За давньокитайськими переказами, казками і легендами сказано, що на початку кожного нового року китайці змушені були боротися проти міфічної тварини, що носила назву Ніен. Ніен приходить у перший день Нового року, щоб пожирати худобу, збіжжя та харчові припаси і навіть сільських жителів, особливо, дітей. Щоб захистити себе, жителі клали їжу біля входу до помешкання, тобто, навпроти дверей, з приходом кожного нового року. Причому за повір'ям вважалося, що чим більше буде наїдків — тим добрішим і поступливішим буде звір. Люди вірили, що після того, як Ніен насититься їжею, яку вони приготували, він не нападатиме більше на людей і залишить їх у спокої.

     Одного разу люди побачили, що Звірина злякалася маленької дитини, яка була одягнута в червону одежину і вирішили, що вона боїться червоного кольору. Таким чином, з того часу кожного разу, коли приходить Новий рік, люди розвішують червоні ліхтарі і червоні сувої на вікнах і дверях своїх помешкань. Також було заведено використовувати феєрверки, щоб відлякувати Ніеня. Дотримуючись перелічених традицій, мешканці спонукали Звіра оминати їхні поселення.

   Згодом Ніеня захопив Хунцзюнь Лаодзи, стародавній даоський монах. Перебуваючи під його наглядом, звір за довгий час перетворився на гору Хунцзюнь Лаодзи.

    Святкування

   У Китаї, «Свято весни» набуло певного свого символізму та традиційності, незважаючи на певні регіональні відмінності в звичаях і традиціях. Зазвичай, китайці витрачають свої гроші на обнови, тобто купують подарунки, прикраси, побутові речі, продукти харчування і одяг. Крім того, кожна сім'я ретельно прибирає своє житло, вважаючи, що таким чином вони очищують своє життя від будь-яких невдач і звільняють місце для щастя. До святкової вечері навіть ті члени родини, які працюють або навчаються в інших містах, повертаються додому, частуючись різними наїдками (найпоширеніші — страви зі свині, качки, курки й численні види солодощів та інших ласощів). А закінчується ця святкова ніч з феєрверками та петардами. Рано вранці наступного дня діти вітають своїх батьків, бажаючи їм здоров'я і щасливого Нового року, а у відповідь отримують побажання майбутніх успіхів та гроші в червоних паперових конвертах. Традиційно вважається, що святкування китайського Нового року — найкращий час для віднаходження примирення в суперечках, час, коли необхідно забути всі образи, і щиро бажати навколишнім миру і щастя. 

    Офіційні святкові дати

    Китайський Новий рік відзначається як державне свято в ряді країн і територій, де проживає значна кількість китайців. Більшість урядів цих країн призначають вихідні дні, коли дата свята припадає на робочі дні тижня. В інших країнах світу це свято не вважається офіційним і трактується як звичайний робочий день, лише з певними ознаками китайських культурних традицій, хоча в тих місцях, де компактно мешкають китайські емігранти — завжди проходять святкові дійства та феєрверки. 

     Попри те, що в багатьох світових культурах не прийнято гучно й на офіційному рівні святкувати цю китайську традицію, урядовці цих країн завжди зважають у ці дні на численні міграційні потоки, оскільки робітники-мігранти з Китаю, зі всіх куточків світу намагаються вилетіти додому, щоб воз'єднатися в передноворічній вечері зі своїми родичами. Цей сезон подорожей китайців називається Чунюн і багато роботодавців рахуються з цим явищев — визнаючи його як офіційний термін відпустки або вакацій для своїх китайських співробітників.

Розповсюдженість

     Свято святкують у багатьох країнах світу. Воно є основним для: Китаю, Гонконгу, Індонезії, Макао, Малайзії, Філіппін, Сінгапуру, Тайваню, В'єтнаму. Окрім того, спостерігається значний вплив цього фестивалю та його традицій на святкування схожих новорічних подій у суміжніх із Китаєм культурах (японській, корейській, монгольській, тибетській та ін). Крім того, Місячний Новий рік завдяки поширенню китайських емігрантів по всьому світі став святкуватися й відігравати свою культурну місію в інших, далеких від Китаю, країнах. 

   Також Китайський Новий рік зустрічають в Україні. Ось уже п'ять років, як у Львові проходить фестиваль «Китайський Новий рік у Львові».