ФРАНЦУЗЬКИЙ ПОЕТ - ДЕМОКРАТ
19 СЕРПНЯ
235 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
 |
| Фото поета |
Біографія
Народився у Парижі
в сім'ї дрібного службовця. В юнацькі роки змінив кілька професій. Писати
вірші, комедії, трагедії почав рано. На повну силу поетичний талант виявився в
жанрі пісень, в яких Беранже весело й дотепно оспівував радощі життя («Молитва
епікурейця», «Весна й осінь», «Вино і Лізетта», «Моя бабуся»). В роки
Реставрації творчість Беранже набула громадянського характеру. Республіканець і
патріот, учень просвітителів 18 ст., він ненавидів феодальну монархію Бурбонів
і в своїх піснях — політичних памфлетах гостро висміяв дворянство («Маркіз
де-Карабас», «Маркіза де-Претентайль», «Нащадок знатного роду»), католицьке
духівництво («Місіонери», «Мощі», «Смерть Сатани»), саму монархію («Карл III
Простуватий», «Майбутнє Франції»); осудив Священний союз («Священний союз
варварів»), протиставивши йому мир і дружбу народів («Священний союз народів»);
оспівав революційну славу й героїзм французького народу («14 липня», «Галли й
франки», «Старий капрал»). За сатиричні пісні Беранже двічі ув'язнено (1821,
1828). У буржуазній революції 1830 Беранже був одним з її ідейних ватажків, до
Липневої монархії поставився опозиційно. Пісні 30—40-х рр. сповнені соціального
змісту. Беранже осудив бурж. суспільство («Гроші», «Золото», «Черви», «Бонді»,
«Слимаки») і виявив глибоке співчуття до соціально гнобленого народу («Руда
Жанна», «Жак», «Жебрачка», «Старий волоцюга»). Не визнаючи революційної
боротьби, дотримувався розпливчастих ідей утопічного соціалізму («Божевільні»,
«Ідея», «Вівці», «Фея рим»). Імперію Наполеона III Беранже затаврував як
поліцейський режим («Барабани», «Смерть і поліція»). Беранже вважали за свого
вчителя робітничі поети: Лапуант, Лашамбоді,
Дюпон, Потьє. Творчість Беранже за глибоку народність,реалізм і поетичну
майстерність високо цінували Шевченко, Чернишевський, Горький.
Укр. мовою пісні
Беранже перекладали: В. Самійленко, X. Алчевська, П. Капельгородський, В.
Щурат, С. Буда, М.
Терещенко, М. Рильський та
ін.
Беранже і Тарас
Шевченко
Тарас Шевченко був
обізнаний з творами Беранже переважно в перекладах Курочкіна, які 1856 року
читав у журналі «Библиотека для чтения», а також Д. Ленського. В листі до М.
Лазаревського 21 січня 1858 поет просив купти йому збірку «Песни Беранже.
Перевод Василия Курочкина» (1858), одержав її 19 лютого 1858.
Шевченко також
переписав до «Щоденника» вірші Беранже «Старий холостяк» у перекладі Д.
Ленського і "Навуходоносор у переспіві В. Курочкіна.
Коментарі
Дописати коментар