ПИСЬМЕННИК - ФАНТАСТ

Фото фантаста

22 СЕРПНЯ

95 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

РЕЯ БРЕДБЕРІ

    Рей Даґлас Бре́дбері (англ. Raymond (Ray) Douglas Bradbury; *22 серпня 1920,  Вокіґен (Waukegan), Іллінойс, США — †5  червня 2012,Лос-Анджелес) — один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літератур-них творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. На думку критиків, Бредбері є унікальним явищем в американській літературі.

Дитинство

Рей Дуглас Бредбері народився у містечку Вокіґен, Іллінойс, і був наймолодшим серед трьох братів у сім'ї шведської імігрантки, і Леонарда Сполдінг Бредбері — телефоніста англійського походження. Своє друге ім'я «Дуглас» отримав на честь зірки німого кіно — Дугласа Фербенкса. Роки його раннього дитинства і становлення пройшли у Вокіґені в атмосфері любові великої сім'ї і цей період був корисним як для автора, так і для його творчості. Хлопчика заохочували до читання — чимало часу він проводив у місцевій бібліотеці. Там він читав Френка Баума («Чарівник країни Оз»), Жуля Верна, Герберта Веллза, особливо -— Едґара Берроуза (що відомий насамперед серією про пригоди Тарзана). Саме тоді, у віці 12 років, Рей почав думати про кар'єру письменника. Бібліотеку через багато років він зробить місцем подій роману «Щось лихе до нас іде» (Something Wicked This Way Comes), а образ рідного містечка 1920-тих років виведе у різних творах під назвою «Зелене місто» (Green Town).

Про свої дитячі роки він збереже враження у «Кульбабовому вині» (Dandelion Wine) та численних оповіданнях про Дуґа — простого американського хлопчика, у якому легко вгадати автора.

Коли Бредбері виповнюється 14 років, сім'я здійснює ряд переїздів, врешті осідаючи у Лос -Анджелесі у 1934 році. Рей закінчує середню школу, не маючи змоги продовжити навчання й мусячи заробляти на життя продажем газет, він, по суті, цим і обмежує свою «офіційну» освіту. Систематичні знання він здобуває відвідинами бібліотек:

Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. Я вірю у бібліотеки, бо більшість студентів не мають достатньо грошей [на освіту]. Коли я завершив школу, тривала Депресія й грошей не було. Я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років.

Кар'єра письменника

Світогляд письменника сформувався серед книжок, що супроводжували його із вельми юного віку:

Жюль Верн був моїм батьком. Уеллс — мудрим дядечком. Едгар Аллан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан — вічно мешкав у нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс — мої брати і товариші. Ось вам і вся моя рідня. Ще додам, що моєю матір'ю, цілком ймовірно, була Мері Уоллстонкрафт Шеллі, авторка Франкенштейна. Ну, ким я ще міг стати, як не письменником-фантастом із такою сімейкою.

Творчий шлях завдовжки 80 років розпочався, за спогадами Рея, із зустрічі на карнавалі дня праці з Містером Електриком, який переконав хлопчика, що впізнав у ньому свого друга, який загинув у Франції у Першій Світовій війні; фокусник сказав йому «Живи вічно!». Ця відповідальність за мрії інших, імовірно, і спрямувала 12-річного письменника шляхом, який він згодом обрав.

У 1938–1942 рр. Рей працював продавцем газет на вулицях Лос-Анджелесу, проводячи ночі за друкарською машинкою. Таким чином набувався досвід літературної творчості й форму-валась майстерність. Віднайдення особистого впізнаваного стилю вдалося письменнику лише після тривалих зусиль:

Після мільйонів слів наслідувань, у віці двадцяти двох років я раптом здійснив прорив, прорив у оригінальність «науковофантастичною» історією, що була цілком «моєю».

Хронологія ранніх спроб стає чіткою із «Дилеми Голлербохена» (1938) (Hollerbochen's Dilemma). У 40-х поодинокі оповідання Бредбері починають з'являтися друком, спершу в невеликих місцевих журналах, а згодом у «престижних» виданнях. Із 1943 Рей стає професійним письменником, і в 1947 р. виходить перша збірка «Темний карнавал» укладена із раніше написаних оповідань, яка, проте, не принесла авторові ні успіху, ні статків.

Справжній успіх приходить до Бредбері через три роки, коли з'являються«Марсіанські хроніки», цей, за його висловом, «несподіваний роман», скомпонований з окремих оповідань про Марс і марсіан за порадою видавничого редактора, який, за іронією долі, мав таке ж саме прізвище (Волтер Бредбері). Саме йому письменник згодом присвятив «Кульбабове вино».

За одну ніч Рей Бредбері пише роман, компонуючи й пов'язуючи численні оповідання:

У Нью Йорку стояла типова спекотна червнева ніч. Кондиціонування ще було в майбутньому. Я друкував на машинці до третьої ночі, пітніючи у білизні й балансуючи своїми марсіанами у їхніх дивних містах за декілька годин до прибуття й відправлення астронавтів.

Тоді ж — і за тим же принципом вийшла збірка «Розмальований чоловік» (The Illustrated Man). Ще три роки — і кільканадцять оповідань, що у 1953 були випущені під назвою «Золоті яблука сонця» (The Golden Apples of the Sun) — настав час для наступного роману. Ним став «451° за Фаренгейтом» («Fahrenheit 451»). 25 000 слів, що стали основою книги, були написані впродовж 9 днів ще у 1951 році і коштували 9 доларів 80 центів. Ці гроші — плата за роботу з друкарською машиною в бібліотеці імені Лоренса Павелла в Каліфорнійському Університеті у Лос Анджелесі, — вона становила 10 центів щопівгодини. Поспіх був викликаний тим, що Бредбері, шукаючи усамітнення (а працювати вдома він не мав змоги: згодом іронічно зауважував, що, коли доводилось обирати між письменством й іграми із дочками, обирав останнє), знайшов його саме у згаданій бібліотеці. Спокій, щоправда, там надавався відносний:

Я почув стукіт, — пояснював він, — спустився у підвал бібліотеки університету, і, чорт забирай, там була кімната із дванадцятьма друкарськими машинами, що їх можна було винайняти за десять центів за півгодини. І там сиділо восьмеро чи дев'ятеро студентів, які працювали мов божевільні.

Так написано оповідання «Пожежник», опубліковане в журналі «Galaxy» 1951 року. Роман — це доповнена версія цього оповідання, випущена за два роки після того видавництвом  Ballantine.

Ця книга у багатьох аспектах стала програмною для Бредбері. Письменник неодноразово повертався до неї, створив п'єсу за тими ж мотивами. Бредбері стверджував, що це єдиний науково-фантастичний роман, що вийшов з-під його пера; решту творчості слід відносити до жанру «фентезі».

Рей активно працював, навіть будучи вже зовсім літньою людиною. Врешті, навіть за тиждень до смерті опублікував статтю в журналі New Yorker. Він створив десять романів, сотні оповідань, десятки п'єс і радіоп'єс.

Невдовзі після виходу роману «451° за Фаренгейтом» для нього почалась злива нагород і премій, що супроводжувала Рея до останніх років життя. У 1954 — нагорода Національного інституту мистецтв і письменства. Двічі йому присуджувалась премія О. Генрі. Був лауреатом медалі Національної книжної фундації (National Book Foundation), лауреатом Еммі за адаптацію оповідання «Дерево Геловіну» (The Halloween Tree). Йому присвячена зірка на голівудській Алеї Слави, всього ж на рахунку Бредбері 8 нагород і 2 номінації в галузі кіно. У 2000 році Бредбері одержав Медаль Національної Книжкової премії за підсумком усієї прижиттєвої творчості. У 2004 — Національну Медаль Мистецтв Президента Дж. Буша. У 2007 — Пулітцерівську премію «за визначну, плідну і глибоко впливову кар'єру як незрівнянного автора наукової фантастики і фентезі».

Визначний письменник пішов з життя 5 червня 2012 року.

Я не можу назвати письменника, чиє життя було б краще від мого. Всі мої книги видані, вони є у всіх шкільних бібліотеках і коли я виступаю перед публікою, мені аплодують ще до того, як я почну говорити.

Спрямування творчості

Головна ідея творів Бредбері — гуманістична тема боротьби Добра із Злом, Світла з Мороком, Знання із Варварством. Особливо виразно прозвучала вона в написаній у похмурі, ганебні для Америки роки маккартистської реакції, повісті«451° за Фаренгейтом». Це історія світу, «в якому люди почали спалювати книги». Трохи в іншому, казково-алегоричному аспекті виникає ця ж таки тема в повісті «Щось лихе до нас іде» (1962), а в новому романі «Смерть — діло самотнє» (1985) вона вкладена в досить несподівану для Бредбері детективну форму, хоч, по суті, цей твір має виразний автобіографічний характер і певною мірою продовжує лінію «Кульбабового вина».

Письменника глибоко тривожили машинізація і породжене нею надзвичайне поширення бездуховності в сучасному суспільстві, реальна небезпека ядерногоапокаліпсису, проте він сповнений віри в силу людського розуму, в силу любові й доброго начала в людині. Бредбері чітко розрізняв технологію й її застосування. «Я передаю людям свою любов до життя,— сказав Бредбері в одному з інтерв'ю. — Я навчаю їх бути свідомими — ось що означає любов. Починаєш з малого, а збуджуєш у людях дуже високі почуття».

Підсумовуючи себе як особистість, Бредбері порівняв себе з «гранатом, наповненим зернами ідей для творчості — зернами книжок, зернами віршів, зернами п'єс».

Цікаві факти

·         Бредбері не користувався комп'ютером, а свої тексти друкував на старій друкарській машинці. Втім, коли у 2011 році видавництво Simon&Schuster висловило намір видати «451° за Фаренгейтом» у електронній формі, Бредбері дав згоду на це — хоча й після деякого опору.

·         На відміну від багатьох мешканців Сполучених Штатів Бредбері не водив автомобіль. Про себе іронічно казав з цього приводу, що сучасні технічні досягнення викликали у нього паніку.

·         У останні роки життя — після перенесеної хвороби — був прикутий до інвалідного візка.

·         Онук Рея став актором, чим фантаст дуже пишався. Він жартома казав, що той проживає життя Рея, роблячи те, чого сам письменник не встиг.

Вшанування

·         Кульбабовий кратер на Місяці названий експедицією «Аполлона 15» на честь «Кульбабового вина» у 1971 році.

·         На честь Рея Бредбері названо астероїд «9766 Бредбері».

Деякі твори (романи і окремі відомі збірники оповідань):

·         (1947) Dark Carnival

·         (1950) The Martian Chronicles

·         (1951) The Illustrated Man

·         (1953) The Golden Apples of the Sun

·         (1953) Fahrenheit 451

·         (1955) The October Country

·         (1957) Dandelion Wine

·         (1959) A Medicine for Melancholy

·         (1959) The Day It Rained Forever

·         (1962) The Small Assassin

·         (1962) R is for Rocket

·         (1962) Something Wicked This Way Comes

·         (1972) The Halloween Tree

·         (1985) Death Is a Lonely Business

·         (1990) A Graveyard for Lunatics

·         (1992) Green Shadows, White Whale

·         (1996) Quicker Than The Eye

·         (2001) From the Dust Returned

·         (2002) Let's All Kill Constance

·         (2005) A Sound of Thunder and Other Stories

·         (2006) Farewell Summer

Переклади українською

·         Р. Бредбері. Марсіанські хроніки. К.: Дніпро, 1988. 592 с.

·         451° за Фаренгейтом (Fahrenheit 451, 1953) (укр. переклад Є.Крижевича, 1985)

·         Винятково досконале вбивство (укр. переклад В.Митрофанова, 1988)

·         Гра в класи (укр. переклад С.Харчук)

·         Друг Ніколаса Ніклбі — Мій Друг (укр. переклад В.Митрофанова, 1988)

·         Кульбабове вино (Dandelion Wine, 1957) (укр. переклад В.Митрофанова, 1988)

·         Марсіанські хроніки (The Martian Chronicles, 1950) (укр. переклад О.Тереха, 1988)

·         Одної неминущої весни (укр. переклад В.Митрофанова, 1988)

·         Про блукання вічні й про Землю (укр. переклад Євгена Крижевича, Київ, «Веселка», 1985)

·         Прощавай, літо! (укр. переклад В.Митрофанова, 1988)

·         Розмова за пільговим тарифом (Night Call, 1949) (укр. переклад Б.Салика, Київ, Молодь, 1983)

·         Смерть — діло самотнє (Death Is a Lonely Business, 1985) (укр. переклад В.Митрофанова, 1988)

·         У сріблястій місячній імлі (у «Марсіанських хроніках» це оповідання називається «Червень 2001. „Не плеснуть весла в синій тиші!..“») (укр. переклад Лариси Боженко, Київ, «Веселка», 1986)