ВАСИЛЬ БАРКА - ПОЕТ З ВІДЧУТТЯМ НЕБЕСНИХ СИЛ

  16 липня минуло 110 років  від  дня народження Василя Барки  
(справжнє ім'я  Василь Костянтинович Очерет) – талановитого українського письменника, поета, прозаїка, перекладача, філософа.
        Василь Барка народився 1908 року в селі Солониця Лубенського району на Полтавщині. Він нащадок давнього козацького роду.
        Літературна спадщина письменника налічує понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературно-критичних нарисів. Творчості Василя Барки притаманна глибока християнська релігійність, часті посилання на Біблію. Саме він здійснив мовну редакцію і літературну опрацювання «Об'явлення» («Апокаліпси») на підставі давньо-грецьких джерел.
      Вершиною його творчості є роман «Жовтий князь», в основу якого лягли трагічні події великого голодомору 1932-1933 років на Україні. Твір перекладений багатьма мовами світу, а також за сюжетом роману створено художньо-документальний фільм «Голод-33» 
(режисер О. Янчук). 
           З цієї  нагоди в бібліотеці - філіалі № 4 для членів клубу «Теплі серця» був проведений літературний портрет «Василь Барка – поет з відчуттям небесних сил». 



                             




Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

МИТРОПОЛИТ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО - КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Зображення
150 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНДРІЯ ШЕПТИЦЬКОГО МИТРОПОЛИТА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО - КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ Митрополит   Андре́й Шепти́цький ,   ЧСВВ   (мирське ім'я   Рома́н Марі́я Алекса́ндр Шепти́цький ; *   29 липня   1865 ,   Прилбичі  — †  1 листопада 1944 ,   Львів ) — граф, єпископ   Української греко-католицької церкви ; з 17 січня   1901   до смерті —   Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський  — предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду   Шептицьких . Фото митрополита За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 заснував  Національний музей у Львові   і придбав для нього велику к-сть експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом  В
Докладніше

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Зображення
Квітка толерантності Фото    Міжнародний день толерантності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО . Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості . У ній йдеться про рівність усіх людей , незалежно від їхнього віросповідання , етнічної належності чи кольору шкіри . Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини , що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації , недопущення геноциду і покарання за нього.     Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають  гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окр
Докладніше

ТЕПЛИЙ ТАЛАНТ СТЕПАНА ВАСИЛЬЧЕНКА

Зображення
Фото                                                                                                            (1879 - 1932)    Степан Васильченко  (Степан Васильович Панасенко)  - український писменник, педагог, сценарист, перекладач  народився  8 січня 1879 року в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але, велика сім'я жила дружно, тут панував культ пень, читалися книги. Батько письменника, який сам був грамотним, намагався будь - що дати освіту дітям, вивести їх у люди.      1886 року хлопець вступає до Ічнянської п'ятирічної школи. Стає кращим учнем, здобуває право залишитися при школі на два роки стипендіатом для підготовки у вчительську семінарію. Готуючись працювати народним вчителем, займається самоосвітою.     У 1895 році Васильченко вступає до Коростишівської вчительської семінарії, де вчиться упродовж трьох років. Продовжує займатися самоосвітою, проймається волелюбними ідеями, пише перші літературні твори. П
Докладніше