ВАСИЛЬ БАРКА - ПОЕТ З ВІДЧУТТЯМ НЕБЕСНИХ СИЛ

  16 липня минуло 110 років  від  дня народження Василя Барки  
(справжнє ім'я  Василь Костянтинович Очерет) – талановитого українського письменника, поета, прозаїка, перекладача, філософа.
        Василь Барка народився 1908 року в селі Солониця Лубенського району на Полтавщині. Він нащадок давнього козацького роду.
        Літературна спадщина письменника налічує понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературно-критичних нарисів. Творчості Василя Барки притаманна глибока християнська релігійність, часті посилання на Біблію. Саме він здійснив мовну редакцію і літературну опрацювання «Об'явлення» («Апокаліпси») на підставі давньо-грецьких джерел.
      Вершиною його творчості є роман «Жовтий князь», в основу якого лягли трагічні події великого голодомору 1932-1933 років на Україні. Твір перекладений багатьма мовами світу, а також за сюжетом роману створено художньо-документальний фільм «Голод-33» 
(режисер О. Янчук). 
           З цієї  нагоди в бібліотеці - філіалі № 4 для членів клубу «Теплі серця» був проведений літературний портрет «Василь Барка – поет з відчуттям небесних сил». 



                             




Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

МИТРОПОЛИТ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО - КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Зображення
150 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНДРІЯ ШЕПТИЦЬКОГО МИТРОПОЛИТА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО - КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ Митрополит   Андре́й Шепти́цький ,   ЧСВВ   (мирське ім'я   Рома́н Марі́я Алекса́ндр Шепти́цький ; *   29 липня   1865 ,   Прилбичі  — †  1 листопада 1944 ,   Львів ) — граф, єпископ   Української греко-католицької церкви ; з 17 січня   1901   до смерті —   Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський  — предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду   Шептицьких . Фото митрополита За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 заснував  Національний музей у Львові   і придбав для нього велику к-сть експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом  В
Докладніше

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Зображення
Квітка толерантності Фото    Міжнародний день толерантності — відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО . Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості . У ній йдеться про рівність усіх людей , незалежно від їхнього віросповідання , етнічної належності чи кольору шкіри . Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини , що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації , недопущення геноциду і покарання за нього.     Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають  гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окр
Докладніше

ГЕРБ ЖИТОМИРА

Зображення
Фото сучасного герба Фото першого герба      Перший герб, дарований місту привілеєм короля Казимира Ягеллончика в 1444 році, коли місто отримало Магдебурзьке право. Той герб, за незначними відмінностями, є ідентичним гербу, який діє по сьогодні (відновлений і затверджений сесією міської ради 11 жовтня 1991 р.). Але з 1444 до 1794 р., впродовж 350 років,  до загарбання Правобережної України військами російської імператриці Катерини ІІ, на середній вежі герба стояв Яцек Одровонж. І тільки 22 січня 1796 р. рішенням російської геральдичної комісії був затверджений герб Житомира із якого фігуру Яцека Одровонжа прибрали.     Герб затверджено на сесії міської Ради народних депутатів 11 жовтня 1991 р. Герб являє собою зображення білої вежі з відкритою брамою і трьома баштами зверху – над кутами та посередині. Середня трішки ширша і вища бокових. Всі башти увінчані зубчатим бар’єром (по три зубці). В кожній башті - 3 прямокутні бійниці (дві у верхній частині, одна
Докладніше