МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТНИКІВ ТА ІСТОРИЧНИХ МІСЦЬ
Плин часу руйнівний: у минуле відходить усе більше й більше свідчень
історії та культури народів світу. Чи буде в наших нащадків можливість
побувати в історичних місцях, помилуватись унікальними пам'ятками?
Немає нічого гіршого за байдужість, тож Міжнародний день пам'ятників та історичних місць (День всесвітньої спадщини) дає чудовий привід ознайомити школярів з історією рідної країни, народу, міста.
Міжнародний день пам'ятників та історичних місць установлено в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'яток і визначних місць (ІКОМОС), створеною при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.
У 1924 році в СРСР Інструкцією Наркомпросу було розроблено Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924 року), за яким виконавчим комітетам приписувалося стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а навколо пам'яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажні і більше, залежно від розміру і значення пам'ятки».
На жаль, у 1934 році було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими й недоцільними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.
У 1976 році був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», проте фактично він не працює. На сьогоднішній день ситуація ще гірша - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються. Пам'ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.
Слід пам'ятати, що українська історико-культурна спадщина величезна, і формувалася вона впродовж багатьох століть завдяки різним народам. На території України збереглись унікальні свідчення розвитку декількох культурно-історичних епох. З часів первісної історії ладу залишилися унікальні рештки житла із кісток, петрогліфи (наскельні зображення) Кам'яної Могили, стародавні кам'яні скульптури; з культури кочівників - кіммерійців, скіфів і сарматів - багато чисельні кургани і городища. На півострові Крим залишились руїни грецьких поселень. Давньоруська культура знайшла своє відображення у видатних архітектурних пам'ятниках Києва, Житомира й Чернігова.
Ми подекуди й гадки не маємо, скільки пам'ятників європейського та всесвітнього значення збережено на території нашої країни. Охороною цієї величезної культурно-історичної спадщини займаються одиниці - фанатично віддані своїй справі люди. Їм не вистачає сил і бракує коштів, тому хотілося б побажати їм більшої уваги й підтримки з боку держави в цілому та кожного громадянина зокрема.
У Європі з історією поводяться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Так, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам'ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, в практично незайманому вигляді збережений Адріанів вал, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії (завдовжки 117 км).
В бібліотеці - філіалі № 4 КЗ "ЦБС" було проведено перегляд літератури біля книжкової виставки "ЖИТОМИРЩИНА КРІЗЬ ПРИЗМУ СТОЛІТЬ"
Немає нічого гіршого за байдужість, тож Міжнародний день пам'ятників та історичних місць (День всесвітньої спадщини) дає чудовий привід ознайомити школярів з історією рідної країни, народу, міста.
Міжнародний день пам'ятників та історичних місць установлено в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'яток і визначних місць (ІКОМОС), створеною при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.
У 1924 році в СРСР Інструкцією Наркомпросу було розроблено Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924 року), за яким виконавчим комітетам приписувалося стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а навколо пам'яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажні і більше, залежно від розміру і значення пам'ятки».
На жаль, у 1934 році було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими й недоцільними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.
У 1976 році був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», проте фактично він не працює. На сьогоднішній день ситуація ще гірша - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються. Пам'ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.
Слід пам'ятати, що українська історико-культурна спадщина величезна, і формувалася вона впродовж багатьох століть завдяки різним народам. На території України збереглись унікальні свідчення розвитку декількох культурно-історичних епох. З часів первісної історії ладу залишилися унікальні рештки житла із кісток, петрогліфи (наскельні зображення) Кам'яної Могили, стародавні кам'яні скульптури; з культури кочівників - кіммерійців, скіфів і сарматів - багато чисельні кургани і городища. На півострові Крим залишились руїни грецьких поселень. Давньоруська культура знайшла своє відображення у видатних архітектурних пам'ятниках Києва, Житомира й Чернігова.
Ми подекуди й гадки не маємо, скільки пам'ятників європейського та всесвітнього значення збережено на території нашої країни. Охороною цієї величезної культурно-історичної спадщини займаються одиниці - фанатично віддані своїй справі люди. Їм не вистачає сил і бракує коштів, тому хотілося б побажати їм більшої уваги й підтримки з боку держави в цілому та кожного громадянина зокрема.
У Європі з історією поводяться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Так, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам'ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, в практично незайманому вигляді збережений Адріанів вал, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії (завдовжки 117 км).
В бібліотеці - філіалі № 4 КЗ "ЦБС" було проведено перегляд літератури біля книжкової виставки "ЖИТОМИРЩИНА КРІЗЬ ПРИЗМУ СТОЛІТЬ"
Коментарі
Дописати коментар