ГОРИ МІЙ ЛІХТАРИК
1. Історія вуличних бра починається в
далекому 15 столітті в Європі, через три століття таке освітлення
практикувалося вже по всій Російській імперії. У той час вуличні бра
представляли собою складну і ненадійну систему, так як таке поняття, як
«електрика», було незнайоме людям. Джерелом світла служили свічки або масло,
які не могли забезпечити необхідну безперервність світлового потоку. Вони гасли
або від сильного пориву вітру, або просто повністю вичерпавши свій ресурс.
2. Перші вуличні ліхтарі в столиці
працювали на олії, з-за чого нерідко страждали перехожі: краплі гарячого масла
раз обпалювали трьох городян. Так тривало аж до 1862 року, коли масляні ліхтарі
змінилися на гасові каганці.
3. Перший електричний ліхтар був
встановлений у Росії в 1880 році; дебютні світильнику засвітилися у Петербурзі
на Одеській вулиці. Навколо ліхтарів тут же зібралося чимало городян, які
бажають побачити світ без вогню.
4. А самі перші вуличні світильники ще задовго до облагородження столиці з’явилися в тому ж Петербурзі завдяки Петру I. Саме він у 1706 році розпорядився повісити на фасадах розташованих поблизу Петропавлівської фортеці будинків ліхтарі. Проте регулярне вуличне освітлення було введено в Північній столиці лише в 1723 році, коли масляні ліхтарі вишикувалися уздовж Невського проспекту.
5. Тепер звернемося до історії вуличного освітлення в інших країнах. Перші ліхтарі з’явилися в Японії аж у шестисотих роках: разом з буддизмом вони прибули в країну з Китаю. Правда, перші японські ліхтарі являли собою кам’яні курительницы для пахощів, якими була заставлена дорога до храму. Проте в чотирнадцятому столітті кам’яні світильники втратили своє релігійне значення і стали прикрашати сади і вулиці японських міст.
6. У Берліні існує імпровізований музей вуличних світильників – ділянка парку «Tiergarten», на якому розташовано більше сотні найрізноманітніших старовинних ліхтарів, зібраних з усієї території Німеччини.
7. У внутрішньому місті Вени знаходиться
Шенлатернгассе або «провулок гарного ліхтаря». Гарний ліхтар тут, звичайно, є,
правда не той, за якого вулиця в кінці вісімнадцятого століття отримала свою
назву. Оригінал вже давно переселився в Міський музей Вени, а в провулку
прописалася його точна копія.
8. У Таганрозі поруч з одним з вуличних
ліхтарів розташувався пам’ятник одному з найвідоміших персонажів Чехова –
людині у футлярі. Масивну скульптуру було вирішено встановити без постаменту,
щоб герой зливався в потоком поспішають по своїх справах людей.
9. В Ужгороді - статуя Дяді Колі. Старожили пам’ятають цього легендарного ліхтарника, який майже 40 років засвічував в Ужгороді ліхтарі, починаючи з гасових і закінчуючи електричними, піднімаючись до кожного ужгородського ліхтаря драбиною, оскільки кожен ліхтар там, на верху, мав свій вмикач.
Сходи,
ліхтарі та навіть білизна виглядають гармонійно і казково.
Так мало часу. Так багато невимовлених слів… Кажуть, закоханим потрібно бачити очі одне одного щодня. Але справжньому, надзвичайно сильному почуттю достатньо однієї зустрічі. Мить, яка грітиме спогадами все життя… Таким було кохання Люсі та Ґейба. Вони зустрілися вперше ще в студентські роки. Мрійники, сповнені великих сподівань на майбутнє. Однак доля розкидала їх по світу. Ґейб став відомим фотожурналістом, Люсі вийшла заміж, народила дітей і зробила кар'єру на телебаченні. Вони не бачилися роками, окрім кількох коротких зустрічей. Та єдине, що весь час з'єднувало їх, - світло кохання в цьому буремному житті… Чи подарує їм доля ще одну зустріч і шанс віднайти втрачене світло?
Видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля"
Кавано Б. "Запалюйте ліхтарі" Короткі прості історії, наповнені глибоким змістом, запалюють зсередини та надихають до нових досягнень. Загорівшись любов'ю та мудрістю, несімо їх тим, хто потребує цього найбільше.
Якщо
ви дивитеся у вічі іншій людині і бачите в ній брата або сестру, то знайте – це
ранок. Якщо ж ви не бачите брата або сестри, то знайте, що хоч який тепер час,
це завжди ніч. І ви повсякчас у темряві.
Видавництво "Свічадо"
Коментарі
Дописати коментар