"Нове життя нового прагне слова
120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
МАКСИМА ТАДЕЙОВИЧА РИЛЬСЬКОГО
(1895—1964)
Український поет, учений,перекладач, громадський діяч.
Максим Рильський народився 19 березня 1895
р. в сім'ї українського культур-ного діяча, економіста й етнографа Т.
Рильського та простої української селянки Меланії Чуприни. Батько
походив із заможного польського поміщицько-го роду, який мав у своїх витоках українську
шляхетську родину (один із пращурів
Т. Рильського був київським міським писарем за часів
Б. Хмельницького). Духовна атмосфера в родині батьків, в середовищі його друзів
(гімназистом юний Максим жив у Лисенка, потім у Русова) справила глибокий вплив
на світоглядне формування майбутнього поета. Його
дитячі роки минули в с Романівка на Житомирщині) — в дружбі з селянськими
дітьми і палкому, як він сам писав, замилуванні природою. Протягом 1908—1915 pp. Максим вчився в Києві (з третього класу) в приватній гімназії педагога В. П. Науменка, здобувши там глибоку гуманітарну освіту.
У 1907 р. він почав друкувати поезії, а в 1910 р. видав першу поетичну книжку «На білих островах», друкував поезії в журналах «Українська хата» і «Шлях». Перша книга Максима Рильського з'явилася друком, коли авторові ледве виповнилося 15 років. Була це тоненька збірочка юнацьких поезій із замріяною назвою: «На білих островах».
З 1915р. М. Рильський — студент медичного факультету Київського універси-тету, через два роки продовжив навчання на історико-філологічному, але револю-ція, громадянська війна змусили його перервати освіту й покинути місто. Він учитилює у школах сіл Вчорайше та Романівка на Житомирщині ( 1917 – 1923 ). В літературних колах М. Рильський належав до групи «неокласиків».
Багато читає, студіює наукові праці з проблем філософії, естетики, літературознавства, історіософії, стає високоерудованою людиною в царині мистецтва та гуманітарних наук. У Києві виходять збірки його лірики «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), поема-ідилія «На узліссі» (1918).
Переїхавши до Києва, поет продовжує працювати вчителем української мови та літератури в школах та на робітфаку інституту народної освіти, читає курс теорії перекладу в інституті лінгвістичної освіти. Водночас видає кілька збірок поезії — «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги»
(1929), «Гомін і відгомін» (1929), багато перекладає з російської, польської та французької літератур.
Тяжкі часи настали для Рильського. Щоб вижити, доводилося говорити не своїм голосом. Тому в 30-х роках не раз виходять з-під його пера плакатні вірші-заклики. Тоталітарній системі були потрібні тільки такі твори, де б вона «оспівувалася», «підносилася», «звеличувалася». Правда, часом дозволялося надрукувати й щось «нейтральне», і такі можливості Рильський та інші автори намагалися використовувати.
У роки війни проти фашистських заброд на хвилі загальнонародного патріо-тичного піднесення знову щиро за-звучало й слово Рильського, який перебував в евакуації спочатку в Уфі, а потім у Москві. Видані тоді поетичні книжки — "За рідну землю» (1941), «Слово про рідну матір» (1942), «Світова зоря» (1942),
«Світла зброя» (1942), «Велика година» (1943), «Неопалима купина» (1944) — є художнім літописом роздумів і переживань патріота в той трагічний час.
З 1943 — 1946 рiк він очолював Спілку письменників України. За видатні заслуги в розвитку науки і культури Рильського було обрано академіком АН УРСР (1943), а згодом і академіком АН СРСР (1958).22 був директором академічного інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії (1944 — 1964).
У радянську добу Рильський написав тридцять п'ять книжок поезій, найкращі серед яких — «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства.
1960 року йому було присуджено Ленінську премію, у 1943, 1950 — Державну премію СРСР.
Не стало Рильського 24 липня 1964 р. Поховано його на Байковому кладовищі в Києві.
- М.Рильський і Житомирщина.
- Основні твори літературної спадщини М. Рильського.
Матеріали в кожному розділі списку
розташовані в зворотно – хронологічній послідовності : спочатку матеріали з
книг, потім з періодичних видань.
Рекомендаційний список літератури
розрахований на учнів, студентів, викладачів, бібліотечних фахівців та широке
коло користувачів бібліотеки, які цікавляться творчою діяльністю М.
Рильського.
СТОРІНКИ ЖИТТЯ І
ТВОРЧОСТІ М.Т. РИЛЬСЬКОГО
Крижанівський, С.А. Максим Рильський
[Текст] / С. А. Крижанівський – К. : Вища школа, 1985.
– 123 с.
Ільєнко, І. Жага. Труди і дні Максима Рильського : документальний життєпис [Текст] / Іван Ільєнко – К. : Дніпро, 1995. – 412 с.
Рильський, Б. Мандрівка в молодість батька [Текст] / Богдан
Рильський – К. : Молодь, 1995. – 120 с.
Спогади
сина Максима Рильського про батька.
Борщевський,
В. Вивчення творчості М. Рильського в школі [Текст] : посібник для вчителів
/ В.
Борщевський – К. : Радянська школа, 1970. – 223 с.
Максимові Рильському [Текст] : збірник
/ За ред. Н. Гуріненка та М.
Ігнатенка - К.
: Радянський письменник, 1960. –
299 с.
Присвячено
65 - річчю з дня народження і 50 –
річчю літературної діяль-ності поета.
Гнатюк,
М.
Поет із « Грона п’ятірного » Максим Рильський [Текст] / Мирослава Гнатюк // Дивослово . – 1996 . - № 7 . – С. 59 – 60.
Сердюк,
П. Розмови з другом
[Текст] / П. Сердюк
// Дивослово. – 1995. – № 12. – С. 25.
Стеценко,
О. Тема кохання у творчості Максима Рильського [Текст] / О. Стеценко
// Дивослово. – 1995. - № 10 – 11. – С. 30 – 34.
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ І ЖИТОМИРЩИНА
Мокрицький,
Г. Танго з минулим : неординарні
постаті в історії Житомира [Текст] : [ історико –
краєзнавчі та бібліографічні
ілюстровані есе – дослідження ] /Г. Мокрицький
- Житомир : Вид-во « Волинь», 2014. – 416 с.
Про М. Рильського
як друга сім ї
Кудрицьких - родоводу
вчених, педагогів, митців. -
С. 336, 347 – 348.
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Костриця,
М. Невідомий
Рильський [Текст] / Микола Костриця //
Житомирський вісник . – 1994. – 24 серпня . – С. 3.
Меламед, Ю. « У Києві в професорській квартирі
» [Текст] / Ю.
Меламед // Рад. Житомирщина. – 1988. – 30 жовт. – С. 4.
Зустріч М. Рильського з Короленком
Грабовський,
В. Сівачеві добра [Текст] / Валентин Грабовський //Рад. Житомирщина. –
1985 . – 19 бер. –
С. 2.
М.
Т. Рильському – 90.Клименко, М. Незабутні зустрічі [Текст] / Михайло Клименко // Рад. Житомирщина. - 1985. – 19 бер. –
С. 3.
До 90 – ї річниці від дня народження М. Рильського
Костриця,
М. Шлях починався з Романівки [Текст] / М. Костриця // Комсомольська зірка. – 1985 .–
19 бер. - С.
3.
До
90 – ї річниці від дня народження М.
Рильського
Бондаренко,
Є. « На трибуні – Максим Рильський » [Текст] / Є.
Бондаренко // Рад. Житомирщина. –
1984 . – 15 січ. – С. 3.
Журавський, А . Уклін Вам, Максиме Тадейовичу ! [Текст] / А. Журавський // Рад. Житомирщина. –
1984. – 1 червня. – С. 4.
ОСНОВНІ ТВОРИ ЛІТЕРАТУРНОЇ
СПАДЩИНИ М. РИЛЬСЬКОГО
Рильський,
М. Твори в 2 т. [Текст] /
Максим Рильський. – К. : Дніпро, 1976. -
430 с.
/ Максим Рильський . – К. : Дніпро, 1974. – 383 с.
Рильський, М. Вибрані поезії [Текст] / Максим Рильський. – К. :
Дніпро, 1970.- 453 с.
Коментарі
Дописати коментар